Остання новина
переглянути всі новиниИннаугурация органа в Золочеве
28 августа 2019 года в храме Успения Пресвятой Девы Марии в городе Золочев Львовской области состоялось осящение органа после глубокой и всесторнней реставрации. Торжественную литургию провели епископ Леон Малый и настоятель храма. "Первый аккорд" на обновлённом органе прозвучал в исполнении органиста и регента хора Эдварда Куца, которые были специально приглашены для этого меропрятия из Львова. После литургии состоялся органный концерт. Солистка Львовского Дома органной и камерной музыки Надежда Величко исполнила специально подобранную программу из произведений, которые наиболее полно раскрывают тембрально-акустические возможности органа.
Орган в костёле Золочева имеет давнюю историю, в нынешнем виде был построен мастером Алоизом Конечным в 1904-1906 годах на основе более давнего инструмента известного львовского мастера Игнация Жебровского. Реставрация органа проводилась под руководством львовского органного мастера Виталия Чижевского при финансовом участии Министерства культуры и искусств Республики Польша. Была проделана огромная работа от полной разборки органа, замены изношенных частей до реставрации элементов украшения. После продолжительной и кропотливой работы орган засверкал своими чудесными визуальными и акустическими красками. Реставрации органов подобного объёма и глубины в Украине проводятся не часто, это одна из самых значительных работ мастера Чижевского. Орган имеет 13 регистров, 2 мануала и педаль, по характеру звучания представляет собой типично романтический инструмент с определённо религиозной функциональностью.
Поробнее об органе и результатах реставрации будет сообщено дополнительно.
Начало торжественной иннаугурации органа
Мастер Виталий Чижевский рассказывает историю органа
Музыкальное сопровождение литургии. За органом - Эдвард Куц
За органом- Надежда Величко
Багінець Тарас
- Категорія: Органісти і майстри
Засновник і художній керівник найбільшого в Росії Міжнародного фестивалю музики Йоганна Себастьян Баха – «Bach-Fest», який щорічно проходить в Єкатеринбурзі у березні.
Закінчив Харківський інститут мистецтв по класу фортепіано і органа (професор С.Ю. Юшкевич), Санкт-Петербурзький державний університет з присудженням ступеня магістра мистецтв і гуманітарних наук (науковий керівник. – А.А. Панов, клас органа – Д.Ф. Зарецкій)
Удосконалював майстерність у провідних європейських професорів: Гайнріха Вальтера (Німеччина), Міхаеля Редулеску (Австрія), Ханса Фагіуса (Швеція), Зигмунда Сатмарі (Німеччина), Людгера Ломанна (Німеччина).
Лауреат і дипломант 10 міжнародних конкурсів у Німеччині, Росії, Литві.
Протягом 20 років Тарас Багинець виступає в концертних залах Росії, в престижних залах Європи, в тому числі на історичних органах XVII-XIX століть: в соборі Нотр-Дам де Парі, церкви Сен-Есташ і церкви Оратуар дю Лувр в Парижі, в церкві св.Фоми в Лейпцигу, в церквах Св.Міхаеліса і Св.Якоба в Гамбурзі, любекського Домського собору і церкви Св.Якоба, в Ризькому Домському соборі, в церкві Нигулисте в Таллінні, в соборі Св. Беніньї в Діжоні, лозаннському Кафедральному соборі, Базельському Мюнстері, Фрайбурзькому Мюнстері, Мерзебургского кафедральному соборі, в Марктк ірсі в Ганновері, в Утрехтскому Домському соборі і багатьох інших. Є постійним учасником великих міжнародних органних фестивалів в Німеччині, Франції, Польщі, Італії, Швеції, Фінляндії. Виступає з концертами в Україні, Данії, Чехії, Литві, Латвії, Естонії, Молдові, Австрії, Швейцарії, Нідерландах, Японії.
Величезний концертний репертуар органіста дозволяє виступати на будь-яких типах органів. Протягом кожного сезону Тарас Багинець дає більше 50 концертів, не менш 15 сольних концертних програм, виступає з оркестрами, солістами, веде активну просвітницьку роботу.
Музикантом записано чотири компакт-диска:
«Йоганн Себастьян Бах» (Харків, Україна, 2000)
«Золота епоха органної музики. Німеччина» (Єкатеринбург, Росія, 2005)
«И.С.Бах. Лейпцизькі фантазії. Частина 1-я »(Єкатеринбург, Росія, 2012)
«И.С.Бах і французька класична музика» (Страсбург, 2014 року, виконано на історичному органі Йоганна Андреаса Зільбермана, 1741).