Одеса. Національный академічний театр опери та и балету
У 1971 році для оперного театру Одеси чехословацької фірмою «Rieger-Kloss» був побудований орган opus 3389. Орган має 35 регістрів, три мануала і педаль, тонова і регістрова трактури – електричні. Орган має два ідентичних гральних стола: перший розміщений стаціонарно в оркестровій ямі, другий пересувний, знаходиться на мобільному подіумі на сцені. Труби інструмента знаходяться в двох ложах на третьому балконі верхнього ярусу, п'ятий рівень від підлоги, з різних сторін від сцени. Для такої конструкції орган розділений на дві частини. Орган має 4 міхи – по два з кожного боку, а повітряні канали та вентилятори знаходяться в окремих кімнатах, що примикають до лож з обох сторін глядацього залу. З цих кімнат повітроводи йдуть в ложі, де знаходяться труби органа. У інструменту немає проспекта, тому із зали глядачів його не видно.
Звук органа потрапляє в зал через жалюзі. В органі є рідкісний регістр, який є унікальними серед органів України – ударний регістр Glocken на I мануалі, в якому звучать справжні оркестрові дзвони. На нижньому «до» цього регістра встановлений старовинний гонг, який залишився від старого оскаліда. Це єдиний в Україні випадок застосування ударного регістра в органі.
По конструкції і розміщенню орган – досить складний для виконавця. Через значні відстані між ігровим столом і регістрами звук до органіста доходить із затримкою, яка становить до 0,2 секунди. Іншою істотною проблемою органа є те, що два яруси під органом займають ложі з освітлювальною апаратурою, від якої піднімаються потоки гарячого повітря, які призводять до різких коливань температури повітря і вологості в органі. Це викликає істотні зміни в звучанні труб, пересихання і псування конструктивних елементів. Як наслідок, орган вимагає частої настройки. Крім того, театральний порох і частинки фарб від декорацій викликають сильне запилення внутрішніх приміщень і самого органа.
