Кіняєв Олег Володимирович † – (13 грудня 1964, Харків – 25 червня 2014, Санкт-Петербург) органіст, органний майстер, музичний діяч та викладач.
Олег Кіняєв (1964-2014) народився в Харкові в музичній сім'ї (батько, Володимир Кіняєв, був солістом Кіровського, згодом Маріїнського театру). Закінчив Хорове училище ім. М.І. Глінки при Ленінградській капелі, Санкт-Петербурзьку консерваторію ім. Н.А. Римського-Корсакова по класу фортепіано у професора Д.А. Свєтозарова, доцента Л.Я.Вагіної, а по класу органа – у професора Н.І. Оксентян. Після закінчення консерваторії пройшов стажування в Гамбурзі, навчаючись на органі у Йоахіма Кунце; брав участь в майстер-класах Андре Ізуара.
У 1986 році після участі у Всесоюзному конкурсі органістів молодий музикант був запрошений на посаду головного органіста Харківського будинку органної та камерної музики, потім працював органістом і концертмейстером в Санкт-Петербурзькій академічній капелі. Згодом і до кінця життя був головним органістом і органним майстром Концертного залу Маріїнського театру, а також викладачем органа в Санкт-Петербурзькому державному університеті і Хоровому училищі ім. М.І. Глінки.
В якості соліста Олег Кіняєв виступав з Лондонським симфонічним оркестром, Симфонічним оркестром Північно-Німецького радіо (Гамбург), Симфонічним оркестром Варшавської філармонії. Неодноразово брав участь в міжнародних органних фестивалях в Херфорді (Німеччина), "Варшавська осінь" (Польща), "Бі-бі-сі Промс" (Великобританія). З 2001 по 2006 рр. був арт-директором міжнародного органного фестивалю "Харківська Бахіана"; заснував органний фестиваль в Концертному залі Маріїнського театру. Він гастролював у багатьох містах колишнього СРСР, а також у Франції, Німеччині, Італії, Сербії, Фінляндії; співпрацював з видатними диригентами: В. Гергієвим, М. Янсонсом, В. Чернушенко, І. Менухіним, Л. Гріном, Ю. Теміркановим, Е. Колобовим, С. Сондецкісом, Л. Кремером, В. Альтшулером, В. Нестеровим, Р . Мартиновим, Х-Д. Решем.
Репертуар органіста був досить великий, охоплюючи твори чотирьох століть. У своїх програмах Олег Кіняєв виконував не лише твори бароко (Й. С. Баха, Д. Букстехуде, І. Пахельбеля, І. Рейнкена, В. Любека, Г. Маршана) і віденських класиків (Й. Гайдна, В. А. Моцарта , Л.В. Бетховена), але й твори романтиків (Р. Шумана, Ю. Ройбке, С. Франка, Й. Брамса, Ф. Ліста, Ф. Мендельсона), композиторів рубежу XIX-XX століть (М. Регера, Ш . Відора, Л. Вьерна, М. Дюпре, Р. Штрауса), ХХ століття (А. Шенберга, П. Хіндеміта, О. Мессіана, С. Барбера, І. Стравінського, Д. Шостаковича, П. Ебена) і сучасності ( С. Губайдуліної, Р. Щедріна, Ю. Слонімського).
Досконало володіючи автентичною манерою виконання і органним "туше", Олег Кіняєв постійно шукав своє неповторне трактування творів, часто йшов врозріз із загальноприйнятими виконавськими традиціями. Подібний підхід до класичної спадщини був продиктований потребою поглянути на твори старовинної музики з позиції людини ХХI століття. Його інтерпретаціям, виконаним з тонким художнім смаком і технічним блиском, властиві яскравість регістрових рішень, внутрішня цілісність і почуття форми. Він є також автором декількох опусів для органа і органних перекладів творів П. Чайковського, С. Барбера і А. Хованесса.
Крім творчо-просвітницької і організаційно-виконавської діяльності Олег Кіняєв активно займався питаннями органобудування. У Концертному залі Маріїнського театру йому вдалося здійснити унікальний творчий проект: за підтримки директора і художнього керівника театру В.А. Гергієва в залі був встановлений орган. Олег сам придумав диспозицію інструмента, обравши для реалізації своєї ідеї органобудівну фірму "Kern", брав участь у складанні органа у Франції, а потім у наступному його монтажі і налаштуванні в Санкт-Петербурзі. Цей інструмент, який втілив мрію органіста, фактично став йому музичним пам'ятником.